"Майстер загадок", Даніель Труссоні

 

Хочу швиденько висловитися, поки не вивітрилися думки, навіяні читанням цього твору. Мені не цікава конспірологія, езотерика та, за визначенням головного героя, "божевільні казки про релігійні секрети та таємні ритуали". Але час від часу книжки про таке мені трапляються, і я їх навіть читаю. 

Під час читання згадала, що ще в підлітковому віці прочитала про досліди алхіміків та історію винайдення порцеляни в Європі, тож тут для мене жодних відкриттів не було. 

Ще страшенно захотілося знову відвідати Прагу. Тільки, може, не літом, хоча, мабуть, не так і важливо, коли. Аби дощ не йшов цілими днями.

Коли раптом виплила назва Арканум, про який багатенько понаписано в "Танго смерті" Вінниченка, я трохи остовпеніла від збігу тем, ну не так, щоб шок, але брови поповзли догори. 

Згадався Ден Браун і загальна істерія за "Кодом да Вінчі": я не помилилася щодо аналогій, бо на сторінці подяк його ім'я теж є. 

Вічність закінчиться, коли вимкнеться електрика:-)

Написано щільненько, читається не так, щоб не їсти, не спати, але й відкладати надовго теж не хочеться.