Книжка мені не одразу зайшла. В сенсі, я доволі повільно занурювалася в її світ. Можливо, між читанням попередньої і цієї книжок минуло замало часу, тому свідомість, чи куди там завантажується сприйняття читання, була не готова до зміни жанрів :-) Я навіть пораділа тому, що стримала своє бажання закупити всі серії Пратчетта, які надрукував "Старий Лев", що охопило мене після читання "Боженят" та "Правди". Мене таке сприйняття трохи було засмутило, бо це вже третя моя книжка цього автора, тож у мене вже певні сподівання були, але вони виправдалися, мабуть, трохи менше ніж із середини, але тоді вже захопили хвилею загнутих кутів сторінок з цитатами та з бажанням перечитати це знову, щойно я книжку закрила. Розчарування не сталося, і це добре :-)
