"Сім смертей Евелін Гардкасл", Стюарт Тертон

 

На зараз з того пулу книжок які я купила на підтримку Vivat, ця мені справді сподобалася. Хоча купила її, скоріше тому, що вона весь час вигулькувала в рекламі в стрічці Фейсбуку, то я і зацікавилася, що ж там такого популярного. Читала з захватом, лише в одному місці повіяло якоюсь мелодрамою і я ледь не розчарувалася, бо, як на мене, розповідь втратила свою динаміку. Проте потім все стало на свої місця і, як і мало бути, розв'язка розв'язалася у належний для жанру спосіб :-)

А цитата з останньої сторінки, то ще і розчулила, "Яка це розкіш - прокидатися в одному і тому самомму ліжку чи приїжджати до сусіднього села, коли тобі щаманеться. Яка це розкіш - сонячне світло. Щирість. Життя, яке не завершується вбивством". Навіть зараз, цитуючи, майже сльози навертаються: зміст книжки до нашого сьогодення стосунку не має, а ось ці слова - то 100%.