"Дядько Мрожек не припиняє чесати язиком", Славомір Мрожек

 

Книжку купила з цікавості почитати східноєвропейських письменників. Багато роздумів, багато думок, які красиво і, іноді, дотепно пердають мої власні. З оповідань найбільше сподобався "Слон", насмішило до сліз.

"Ляльковий дім", Генрік Ібсен

 Зараз, здається, цей  твір входить до програми шкільної літератури чи, принаймні, був певний час, бо мені так пригадується, що ми з подругою обговорювали як діти можуть його сприймати. Тобто, подруга висловлювала думку, а я кивала головою, бо я цієї п'єси не читала до минулої осені. Проте, пам'ятаю її фрагмент, який бачила по телевізору в дитинстві: в давні часи був формат щось на кшталт, "теле-спектакль", я витріщалася на емоційну гарну панянку, а мама, глянувши в півока на екран заборонила мені дивитися, тож так я нічого і не дізналася ані про панянку, ані про сюжет, хоча навряд чи щось у ньому зрозуміла б. Думаю, на сприйняття творів впливає не лише вік читача, а і час в який ми живемо, тому зараз ця п'єса - саме то, тому аж не віриться, що написана була півтора сторіччя тому.